Діастолічна дисфункція лівого шлуночка серця у хворих на цукровий діабет і серцевою недостатністю: можливості ЕхоКГ-діагностики

17.11.2017

Діастолічна дисфункція лівого шлуночка серця у хворих на цукровий діабет і серцевою недостатністю: можливості ЕхоКГ-діагностики

Сутність дослідження трансмітрального потоку за допомогою допплерівських методик ехокардіографії як методу виявлення діастолічної дисфункції лівого шлуночка. Діагностика та лікування хворих на цукровий діабет, інтерпретація результатів доплерографії.

Надіслати свою хорошу роботу в базу знань просто. Використовуйте форму, розташовану нижче

Студенти, аспіранти, молоді вчені, які використовують базу знань в своє навчання і роботи, будуть вам дуже вдячні.

Харківська медична академія післядипломної освіти

Як відомо, кращий метод виявлення діастолічної дисфункції лівого шлуночка (ДДлж) в умовах клініки — дослідження трансмітрального потоку за допомогою допплерівських методик ехокардіографії [1-3]. Але проведення цього дослідження можливо далеко не завжди, навіть при наявності відповідного обладнання. По-перше, не у всіх пацієнтів вдається отримати достатньо якісну ехокардіограму в апікальній позиції. По-друге, існує ряд обмежень методу: мітральна і аортальна регургітація вище II ступеня, тахікардія з ЧСС більше 100 ударів, миготлива аритмія, мітральний стеноз [4].

Ці обмеження особливо актуальні у хворих на цукровий діабет 2-го типу (ЦД2) через високу частоти ожиріння при цій патології і у пацієнтів з серцевою недостатністю (СН). Нерідко оцінка діастолічної функції за допомогою дослідження трансмітрального кровотоку у хворих із застійною СН некоректна через високу поширеність миготливої ​​аритмії і дилатації порожнин серця з відносною недостатністю мітрального клапана [4].

Ми не знайшли в доступній літературі даних про те, в якому відсотку випадків вдається дослідити трансмітрального кровотоку у хворих ЦД2 і СН III-IV ф.кл. Також недостатньо досліджено питання про інформативність непрямих ознак ДДлж, одержуваних при двомірної ЕхоКГ. Вирішення цих завдань і стало метою дослідження.

Матеріал і методи

Обстежено 153 людини з ЦД2 і СН III-IV ф.кл. у віці від 54 до 78 років (697,18). Тривалість захворювання ЦД2 від 8 до 22 років, термін від моменту виявлення АГ — від 3 до 27 років. Клінічна характеристика обстежених приведена в таблиці 1.

Таблиця 1 — Деякі параметри досліджуваної групи (при надходженні)

Ожиріння (індекс Кеттла)

I ступінь (27-28,5)

II ступінь (28,5-35)

III ступінь (35-40)

Серцева недостатність (ф. Кл., NYHA)

Інфаркт міокарда в анамнезі

Набряки нижніх кінцівок

Дилатація лівого передсердя

Дилатація лівого шлуночка (ЛШ)

Також були обстежені 37 осіб (контрольна група) у віці від 63 до 78 років (716,3) без порушень вуглеводного обміну і задовільним станом кровообігу (СН не вище I ф.кл. за даними інструментальних досліджень).

Референтну групу склали 28 осіб. До неї увійшли здорові люди — льотчики і диспетчери аеропорту, що проходили планову медичну комісію. Вік від 42 до 55 років (475,2), чоловіків — 24, жінок — 4.

Всім обстежуваним проводили двомірну ехокардіографію (ЕхоКГ) і доплерехокардіографію (ДЕхоКГ). Визначали розміри та обсяги камер лівого серця в систолу і діастолу (алгоритм «площа-довжина» в 4 камерної позиції), товщину стінок і розміри камери лівого шлуночка серця (ЛШ) парастернального, вираховували фракцію викиду лівого желучка (ФВЛШ). За допомогою ДЕхоКГ в імпульсно-хвильовому режимі (при відсутності протипоказань) вимірювали максимальні швидкості трансмітрального потоку в ранню (Е) і пізню (А) диастолу, час ізоволюмічного розслаблення ЛШ (IVRT) і час уповільнення раннього діастолічного наповнення (DТ).

Співвідношення Е / А використовували в якості критерію діастолічної дисфункції ЛШ. У пацієнтів із збереженою систолічною функцією і без дилатації ЛШ зниження величини співвідношення менше 1 (для обстежуваних у віці до 50 років) і менше 0,5 (для віку старше 50) розцінювали як прояв діастолічної дисфункції. Якщо співвідношення Е / А було в межах норми, проводили пробу Вальсальви для виявлення псевдонормального типу трансмітрального потоку [5].

Отримані дані були статистично оброблені за допомогою пакета SPSS for Windows 11.0.1 (SPSS Inc., USA). Перевірку нормальності розподілів порівнюваних параметрів проводили за критерієм Колмогорова — Смирнова. Визначали основні статистичні характеристики (рівень довірчої ймовірності, для якої був побудований даний довірчий інтервал — 0,05). Для перевірки гіпотез про рівність двох середніх в вибірках з нормальним розподілом використовували парний двухвиборочний t-критерій Стьюдента, в інших випадках — парний тест Вілкоксона. Проведено також кореляційний аналіз з обчисленням парних коефіцієнтів кореляції Пірсона і Спірмена (при малих вибірках). Середні значення величин з нормальним розподілом представлені у вигляді MSD.

Результати та їх обговорення

У референтній групі вдалося отримати якісну ехограму трансмитрального потоку у 25 осіб (89%). У 3 досліджуваних отримання якісного зображення в апікальній позиції виявилося неможливим через особливості розташування серця (всі троє були гиперстеники).

Серед хворих досліджуваної групи у 99 осіб (65%) дослідити трансмітрального потік не вдалося. З них у 79 пацієнтів (52% від загальної кількості) були протипоказання до дослідження, у 20 осіб (13% від загальної кількості) неможливість провести дослідження ми пояснюємо ожирінням і емфіземою легенів. Протипоказання розподілилися наступним чином: миготлива аритмія була виявлена ​​у 56 чоловік (37%), мітральна і / або аортальна регургітація вище II ступеня — у 81 (53%). З них у 58 пацієнтів було поєднання миготливої ​​аритмії і регургітації.

Таким чином, провести ДЕхоКГ вдалося тільки у 35% досліджуваної групи. При двомірної ЕхоКГ виміряти товщину задньої стінки ЛШ (ЗСЛЖ), товщину міжшлуночкової перегородки (Тмжп) і кінцево-діастолічний розмір ЛШ ми змогли у всіх. Як відомо, гіпертрофія ЛШ і зниження КДР міцно асоційовані з ДДлж [3,5]. Це підтвердилося і в нашому дослідженні: перераховані вище параметри корелювали з вираженістю ізольованою діастолічної дисфункції. Коефіцієнт кореляції Тмжп з параметром Е / А був в межах 0,3-0,4. Природно припустити, що пов’язані однією формулою ці три параметри, одержувані при двомірної ЕхоКГ, будуть більшою мірою відображати вираженість ДДлж, ніж кожен з них окремо. Були запропоновані кілька формул, з них найбільша взаємозв’язок з допплерівського параметрами (Е / А, IVRT, DТ) була отримана при використанні такої формули:

ПДР = ((Тзслж + Тмжп) 1,3) * 10 / КДРлж,

де ПДР — показник ймовірності діастолічної дисфункції лівого шлуночка; Тзслж — товщина задньої стінки лівого шлуночка (ЛШ), мм; Тмжп — товщина міжшлуночкової перегородки, мм; КДРлж — кінцевий діастолічний розмір ЛШ в парастернальной позиції, мм.

Емпіричні коефіцієнти у формулі вдалося підібрати за допомогою інструменту аналізу "що якщо" (Або «Підбір параметра») в додатку MS Exel 2003.

Серед 37 осіб контрольної групи у 25 (68%) були виявлені ознаки порушеного розслаблення ЛШ (співвідношення Е / А було менше 0,5). З них 22 людини були в віці 70 років і старше, не менше половини цих обстежених (12 осіб) показали при функціональних пробах досить високу толерантність до фізичного навантаження. Решта пацієнтів відзначали задишку при звичайному фізичному навантаженні, хоча, за даними ЕхоКГ, в спокої зниження насосної функції серця ми не виявили. Але у них були інші причини зниження толерантності до навантаження: ожиріння (8 осіб), емфізема легенів (17 осіб) і, з урахуванням анамнезу, детренированность (у всіх).

У контрольній групі серед пацієнтів з ізольованою ДДлж (тобто при ФВЛШ не менше 45%) коефіцієнт кореляції Спірмена між параметром Е / А і ПДР склав 0,68 при р = 0,01. А сам ПДР був більше 17, тоді як в референтній групі (у здорових) він був не більше 13.

1. Серед хворих ЦД2 і СН III-IV ф.кл. провести дослідження трансмітрального потоку вдається не більше ніж у 35% пацієнтів. Причини цього — неможливість отримати якісне зображення в апікальній позиції (через ожиріння, емфіземи легенів — в 13% випадків) і наявність протипоказань до проведення доплерографії: миготливої ​​аритмії (у 37% хворих), мітральної або аортальної регургітації вище II ступеня (у 53 %).

2. Двомірна ЕхоКГ дозволяє виявляти ізольовану диастолическую дисфункцію незалежно від наявності порушень ритму і мітральної регургітації. Запропоновано критерій ізольованою діастолічної дисфункції лівого шлуночка: збільшення показника діастолічної дисфункції (ПДР) більше 17 на тлі збереженої скоротливості ЛШ (ФВЛШ — не менше 45%).

3. Інтерпретацію результатів доплерографії ускладнює той факт, що у всіх практично здорових пацієнтів (з СН не вище I ф.кл.) у віці старше 70 років при доплерографії визначають ознаки порушеного розслаблення ЛШ. У більшості пацієнтів цієї вікової групи наявність задишки при звичайному фізичному навантаженні на тлі збереженої систолічної функції ще не говорить про діастолічної СН, так як є і інші причини задишки: ожиріння, хвороби легенів, детренированность.

1. Vasan R.S. Diastolic heart failure // BMJ, 2003; 327: Р.1181-1183.

2. Vasan R.S., Levy D. Defining diastolic heart failure: a call for standardized diagnostic criteria // Circulation, 2000; 101: Р. 2118-2121.

Діастолічна дисфункція лівого шлуночка серця у хворих на цукровий діабет і серцевою недостатністю: можливості ЕхоКГ-діагностики

3. Zile M.R. Heart failure with preserved ejection fraction: is this diastolic heart failure?

4. // J. Am. Coll. Cardiol, 2003; 41: 1519-22.

5. Зиц С.В. Діагностика і лікування діастолічної дисфункції лівого шлуночка

6. // Праці Першого Міжнародного наукового форуму "Кардіологія-99". — М. — 1999. — 333 С.

7. European Study Group on Diastolic Heart Failure. How to diagnose diastolic heart failure // Europ. Heart J. — 1998. — Vol. 19. — P. 990-1003.

подібні документи

Цукровий діабет як одна з глобальних проблем сучасності. Вибірка історій хвороби пацієнтів з цукровим діабетом за 2005- 2007 роки. Рівень самоконтролю у хворих на цукровий діабет. Імовірність розвитку ускладнень. Кількість холестерину в їжі.

Методи променевого дослідження серця. Рентгенівська анатомія серця. Основні симптоми патології серця. Методи діагностики гіпертрофії. Ознаки гіпертрофії лівого і правового шлуночків і міокарда. Розмежування гіпертрофії і дилатації лівого шлуночка.

Вивчення і аналіз реалізації державної політики в сфері медико-соціального захисту громадян, хворих на цукровий діабет в Приморському краї. Пропозиції щодо поліпшення пільгового лікарського забезпечення по Пріоритетною національну програму "здоров’я".

Етіологія, патогенез, стадії розвитку і симптоми захворювання. Методи лікування, профілактична реабілітація, ускладнення і невідкладні стани хворих на цукровий діабет. Основні принципи дієти-й медикаментозної терапії. Користь фізичного навантаження.

Медичні аспекти проблеми цукрового діабету. Психологічні особливості особистості хворих на цукровий діабет. Загальні положення психологічної допомоги особам з психосоматичними розладами. Принципи психотерапії при психосоматичних захворювання.

Цукровий діабет, його типи і причини виникнення. Статистична оцінка та аналіз показників рівня захворюваності на цукровий діабет за допомогою пакета STATISTIСA. Аналіз кореляції і лаговой кореляції, побудова множинної регресійної моделі.

Причини порушення коронарної перфузії при стенозі гирла аорти. Зміна гемодинаміки. Концентрична гіпертрофія лівого шлуночка. Діастолічна дисфункція. Розвиток декомпенсації, пальпації і перкусії серця. Медикаментозне та хірургічне лікування.

Постинфарктное ремоделювання лівого шлуночка і дефіцит поліненасичених жирних кислот. Особливості жирнокислотного статусу мембран еритроцитів і вираженість діссінхронізма при різних типах постінфарктного ремоделювання лівого шлуночка.

Компенсаторна гіпертрофія лівого шлуночка. Діагностика гіпертрофії міокарда шлуночків. Характерні особливості ЕКГ в період збудження гіпертрофованого лівого шлуночка. Збільшення часу внутрішнього відхилення в лівих грудних відведеннях.

Скарги при надходженні, загальне обстеження пацієнта. Обгрунтування діагнозу — ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба II стадії, гіпертрофія лівого шлуночка. Етіологія і патогенез даних захворювань. Призначення фармакотерапії, її ефективність.

Діастолічна дисфункція лівого шлуночка серця у хворих на цукровий діабет і серцевою недостатністю: можливості ЕхоКГ-діагностики

Роботи в архівах красиво оформлені згідно з вимогами ВНЗ і містять малюнки, діаграми, формули і т.д.

PPT, PPTX і PDF-файли представлені тільки в архівах.

© 2000 — 2017, ТОВ «Олбест» Всі права захищені

Джерело: Діастолічна дисфункція лівого шлуночка серця у хворих на цукровий діабет і серцевою недостатністю: можливості ЕхоКГ-діагностики

Також ви можете прочитати