Інфаркт міокарда — симптоми, лікування, наслідки та профілактика

17.11.2017

Інфаркт міокарда — симптоми, лікування, наслідки та профілактика

Інфаркт міокарда — гостре стан, клінічна форма ішемічної хвороби серця, при якій в результаті повної або часткової недостатності кровопостачання ділянки серцевого м’яза розвивається її некроз (відмирання). Це призводить до порушень в роботі всієї серцево-судинної системи і загрожує життю хворого.

Основна і найпоширеніша причина виникнення інфаркту міокарда — це порушення кровотоку в коронарних артеріях, які постачають серцевий м’яз кров’ю, а відповідно, киснем. Найчастіше це порушення виникає на тлі атеросклерозу артерій, при якому відбувається утворення атеросклеротичних бляшок на стінках судин. Ці бляшки звужують просвіт коронарних артерій, а також можуть сприяти руйнуванню стінок судин, що створює додаткові умови для утворення тромбів і стенозу артерій.

Фактори ризику інфаркту міокарда

Виділяють ряд факторів, які значно підвищують ризик розвитку цього гострого стану:

  1. Атеросклероз. Порушення ліпідного обміну, при якому відбувається утворення атеросклеротичних бляшок на стінках судин — основний фактор ризику в розвитку інфаркту міокарда.
  2. Вік. Ризик розвитку захворювання підвищується після 45-50 років.
  3. Підлога. За даними статистики, у жінок це гострий стан виникає в 1,5-2 рази частіше, ніж у чоловіків, особливо високий ризик розвитку інфаркту міокарда у жінок в період менопаузи.
  4. Артеріальна гіпертонія. Люди, які страждають на гіпертонічну хворобу, мають підвищений ризик виникнення серцево-судинних катастроф, оскільки при підвищеному артеріальному тиску підвищується потреба міокарда в кисні.
  5. Перенесений раніше інфаркт міокарда, навіть дрібновогнищевий.
  6. Куріння. Ця згубна звичка призводить до порушення в роботі багатьох органів і систем нашого організму. При хронічній нікотинової інтоксикації відбувається звуження коронарних артерій, що призводить до недостатнього постачання міокарда киснем. Причому мова йде не тільки про активне куріння, але і пасивному.
  7. Ожиріння і гіподинамія. При порушенні жирового обміну прискорюється розвиток атеросклерозу, артеріальної гіпертензії, підвищується ризик виникнення цукрового діабету. Недостатня фізична активність також негативно позначається на обміні речовин в організмі, будучи однією з причин накопичення надлишкової маси тіла.
  8. Цукровий діабет. Пацієнти, які страждають на цукровий діабет, мають високий ризик розвитку інфаркту міокарда, оскільки підвищений рівень глюкози в крові надає згубну дію на стінки судин і гемоглобін, погіршуючи його транспортну функцію (перенесення кисню).

Симптоми інфаркту міокарда

Це гострий стан має досить специфічні симптоми, причому вони зазвичай настільки виражені, що не можуть залишитися непоміченими. Проте слід пам’ятати, що зустрічаються і атипові форми цього захворювання.

У переважній більшості випадків у хворих виникає типова больова форма інфаркту міокарда, завдяки чому у лікаря є можливість правильно діагностувати захворювання і негайно почати його лікування.

Основний симптом захворювання — це сильний біль. Біль, що виникає при інфаркті міокарда, локалізується за грудиною, вона пекуча, кинджальний, деякі хворі характеризують її як «роздирає». Біль може віддавати в ліву руку, нижню щелепу, межлопаточную область. Виникненню цього симптому не завжди передує фізичне навантаження, нерідко больовий синдром виникає в стані спокою або в нічний час. Описані характеристики больового синдрому схожі з такими при нападі стенокардії, проте у них є чіткі відмінності.

На відміну від нападу стенокардії, больовий синдром при інфаркті міокарда зберігається більше 30 хвилин і не купірується в спокої або повторним прийомом нітрогліцерину. Слід зазначити, що навіть у тих випадках, коли больовий напад триває більше 15 хвилин, а вжиті заходи неефективні, необхідно негайно викликати бригаду швидкої медичної допомоги.

Атипові форми інфаркту міокарда

Інфаркт міокарда, що протікає в атипової формі, може викликати труднощі у лікаря при постановці діагнозу.

Гастрітіческій варіант. Больовий синдром, що виникає при цій формі захворювання, нагадує біль при загостренні гастриту і локалізується в надчеревній області. При огляді може спостерігатися напруга м’язів передньої черевної стінки. Зазвичай така форма інфаркту міокарда виникає при ураженні нижніх відділів лівого шлуночка, які прилягають до діафрагми.

Астматичний варіант. Нагадує важкий напад бронхіальної астми. У хворого виникає задуха, кашель з пінистої мокротою (але може бути і сухим), при цьому типовий больовий синдром відсутній або виражений слабо. У важких випадках може розвинутися набряк легенів. При огляді може виявлятися порушення серцевого ритму, зниження артеріального тиску, хрипи в легенях. Найчастіше астматична форма захворювання виникає при повторних інфарктах міокарду, а також на тлі важкого кардіосклерозу.

Аритмический варіант. Ця форма інфаркту міокарда проявляється у вигляді різних аритмій (екстрасистолія, миготлива аритмія або пароксизмальна тахікардія) або атріовентрикулярних блокад різного ступеня. Через порушення серцевого ритму може маскуватися картина інфаркту міокарда на електрокардіограмі.

Церебральний варіант. Характеризується порушенням кровообігу в судинах головного мозку. Хворі можуть скаржитися на запаморочення, головний біль, нудоту і блювоту, слабкість в кінцівках, свідомість може бути заплутаним.

Безбольової варіант (стерта форма). Ця форма інфаркту міокарда викликає найбільші труднощі в діагностиці. Больовий синдром може повністю бути відсутнім, пацієнти скаржаться на невизначений дискомфорт у грудній клітці, підвищене потовиділення. Найчастіше така стерта форма захворювання розвивається у хворих на цукровий діабет і протікає дуже важко.

Іноді в клінічній картині інфаркту міокарда можуть бути присутніми симптоми різних варіантів захворювання, прогноз в таких випадках, на жаль, несприятливий.

Лікування інфаркту міокарда

У хворого можна запідозрити інфаркт міокарда, якщо:

  • пекуча сильний біль за грудиною триває більше 5-10 хвилин;
  • інтенсивність больового синдрому не зменшується в спокої, з плином часу і після прийому нітрогліцерину, навіть повторного;
  • больовий синдром супроводжується появою різкої слабості, нудоти, блювоти, головного болю і запаморочення.

При підозрі на інфаркт міокарда необхідно негайно викликати бригаду швидкої допомоги і почати надавати допомогу хворому. Чим раніше хворому буде надана перша допомога, тим сприятливіші прогноз.

Необхідно знизити навантаження на серце, для цього хворого потрібно укласти з піднесеним узголів’ям. Потрібно забезпечити приплив свіжого повітря і постаратися заспокоїти пацієнта, можна дати заспокійливі препарати,

Слід дати хворому під язик (можна попередньо подрібнити) таблетку нітрогліцерину і розжувати одну таблетку аспірину.

Якщо під рукою є препарати з групи бета-блокаторів (Атенолол, метапрололом), то необхідно дати хворому розжувати 1 таблетку. Якщо хворий постійно приймає ці лікарські засоби, то потрібно прийняти позачергову дозу ліків.

Для зменшення інтенсивності больового синдрому необхідно дати хворому знеболюючий препарат (анальгін, баралгін, пенталгин і ін.).

Додатково пацієнт може прийняти таблетку панангина або 60 крапель корвалолу.

При підозрі на зупинку серця (втрата свідомості, зупинка дихання, відсутність пульсу і реакції на зовнішні подразники) необхідно негайно починати реанімаційні заходи (непрямий масаж серця і штучне дихання). Якщо хворий не приходить до тями, то продовжувати їх потрібно до приїзду лікарів.

Кваліфікована допомога при інфаркті міокарда на догоспітальному етапі

Основне завдання в лікуванні пацієнтів з інфарктом міокарда — це якомога швидше відновлення і підтримання кровообігу в ураженій ділянці міокарда. Здоров’я і життя хворих багато в чому залежить від надання допомоги на догоспітальному етапі.

Одна з найважливіших задач, яка стоїть перед лікарями швидкої медичної допомоги, — купірування больового нападу, оскільки в результаті активації симпатоадреналової системи збільшується навантаження на серце і потребу міокарда в кисні, що ще більше посилює ішемію ураженої ділянки серцевого м’яза. Нерідко лікарям для купірування загрудинноїболю доводиться застосовувати наркотичні анальгетики, на догоспітальному етапі найчастіше використовується морфін. Якщо знеболюючий ефект від застосування наркотичних анальгетиків недостатній, можливо внутрішньовенне введення нитропрепаратов або бета-блокаторів.

Відновлення коронарного кровотоку — не менш важливе завдання для лікарів при лікуванні пацієнта з інфарктом міокарда. При відсутності протипоказань лікар може почати проводити тромболізис в машині швидкої допомоги. Ця процедура показана не всім хворим з інфарктом міокарда, показання до неї визначає лікар, виходячи з результатів електрокардіограми. Ефективність тромболізису безпосередньо залежить від термінів його початку, при введенні тромболітичні препаратів в перші години після початку серцево-судинної катастрофи ймовірність відновлення кровотоку в міокарді досить висока.

Рішення про проведення тромболізису на етапі транспортування в стаціонар залежить від тимчасового чинника. Введення препаратів починає лікар бригади швидкої медичної допомоги, якщо час транспортування хворого в стаціонар перевищує 30 хвилин.

Лікування інфаркту міокарда в стаціонарі

Кращий метод відновлення кровотоку і прохідності коронарних артерій — негайна операція ангіопластики судини, в ході якої в артерію встановлюється стент. Стентування також необхідно провести в перші години від початку інфаркту міокарда. У деяких випадках єдиним способом порятунку серцевого м’яза є термінова операція аортокоронарного шунтування.

Пацієнта з інфарктом міокарда госпіталізують в блок інтенсивної терапії, а при необхідності — в реанімаційне відділення, де за допомогою спеціальних апаратів лікарі можуть постійно спостерігати за станом хворого.

У терапії цього захворювання може застосовуватися велика кількість груп препаратів, адже при лікуванні інфаркту міокарда необхідно виконувати відразу кілька завдань:

  • попередження тромбоутворення і розрідження крові досягається за допомогою препаратів з груп антикоагулянтів, антиагрегантів і дезагреганти;
  • обмеження області поразки міокарда досягається шляхом зниження потреби серцевого м’яза в кисні, для чого застосовуються препарати з груп бета-блокаторів та інгібіторів АПФ (ангіотензинперетворюючого ферменту);
  • зменшення больового синдрому досягається при використанні ненаркотичних і наркотичних анальгетиків, антиангінальну ефектом володіють і нітропрепарати, які також зменшують потребу міокарда в кисні і знижують навантаження на серце;
  • для нормалізації рівня артеріального тиску хворому призначаються гіпотензивні препарати;
  • при виникненні порушень серцевого ритму хворому призначаються антиаритмічні препарати.

Інфаркт міокарда - симптоми, лікування, наслідки та профілактика

Перераховані далеко не всі групи препаратів, які можуть застосовуватися для лікування інфаркту міокарда. Лікувальна тактика залежить від загального стану пацієнта, наявності супутніх захворювань нирок, печінки та інших органів, а також від багатьох інших факторів. Тому лікування цього важкого захворювання повинен проводити тільки кваліфікований лікар, самолікування неприпустимо і може привести до загибелі хворого.

Наслідки інфаркту міокарда

Наслідки інфаркту міокарда завжди негативно відбиваються на стані всього організму. Звичайно, це залежить від того, наскільки широко ураження міокарда. У хворих, які перенесли інфаркт міокарда, нерідко розвиваються порушення ритму серця. Через омертвіння ділянки міокарда і формування рубця знижується скорочувальна функція серця, в результаті чого розвивається серцева недостатність.

В результаті обширного інфаркту і формування великого рубця може виникнути аневризма серця — стан, що загрожує життю хворого і вимагає оперативного лікування. Аневризма не тільки погіршує роботу серця, а й підвищує ймовірність утворення тромбів в ній, також великий ризик її розриву.

Профілактика інфаркту міокарда

Профілактика цього захворювання підрозділяється на первинну і вторинну. Первинна спрямована на те, щоб не допустити виникнення інфаркту міокарда, а вторинна — на попередження повторення серцево-судинної катастрофи у тих, хто її вже переніс. Профілактика необхідна не тільки пацієнтам, які страждають на серцево-судинними захворюваннями, а й здоровим людям, і зводиться до усунення чинників, що підвищують ризик виникнення серцево-судинних катастроф.

  1. Контроль маси тіла. У людей, що мають надмірну вагу, навантаження на серце збільшується, зростає ризик розвитку артеріальної гіпертензії та цукрового діабету.
  2. Регулярні фізичні навантаження. Фізична активність сприяє поліпшенню обміну речовин, а отже, зниження маси тіла. Доведено, що регулярні вправи на 30% знижують ризик повторного інфаркту міокарда у тих, хто його вже переніс. Комплекс вправ і рівень навантажень підбирається лікарем.
  3. Відмова від шкідливих звичок. Вченими давно доведено, що куріння і зловживання алкоголем значно підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань. У людей, які не бажають відмовлятися від згубних звичок, ризик виникнення повторного інфаркту міокарда зростає в 2 рази.
  4. Контроль рівня холестерину в крові. Всім людям у віці старше 45 років рекомендується регулярно контролювати показники ліпідного обміну, оскільки атеросклероз, що розвивається при його порушенні, є однією з основних причин виникнення серцево-судинних катастроф.
  5. Контроль артеріального тиску. При стійкому підвищенні артеріального тиску вище 140/90 мм рт. ст. необхідна його медикаментозна корекція, оскільки при артеріальній гіпертензії навантаження на серце значно підвищується.
  6. Контроль рівня глюкози в крові. Це необхідно для виявлення порушень вуглеводного обміну і попередження цукрового діабету, при якому також зростає ризик виникнення інфаркту міокарда.
  7. Дієта. Рекомендується обмеження вживання кухонної солі, продуктів, що містять велику кількість холестерину і тугоплавких жирів. У раціоні слід збільшити кількість фруктів і овочів, що містять клітковину, вітаміни і мінерали, і морепродуктів.
  8. Прийом препаратів, що містять ацетилсаліцилову кислоту. Аспірин входить в стандарт не тільки лікування інфаркту міокарда, але і його профілактики. На сьогоднішній день в кардіології застосовується велика кількість препаратів, що містять цю речовину (Аспікор, Кардіомагніл, Аспірин Кардіо і ін.). Для підбору оптимальної дози і вибору конкретного препарату необхідно звернутися до лікаря.

До якого лікаря звернутися

При симптомах, що нагадують інфаркт міокарда, слід викликати «Швидку допомогу». Лікування хворого з інфарктом проводить лікар-кардіолог, він же здійснює реабілітацію і диспансерний нагляд після перенесеного захворювання. При необхідності стентування або шунтування їх виконує кардіохірург.

Реабілітація після перенесеного інфаркту міокарда:

Подивіться популярні статті

Відповісти Не відповідати

Допоможи дітям

Корисна інформація

Зверніться до фахівців

Телефон служби записи до лікарів-спеціалістів Москви: +7 (499) 322-49-03

Інформація надається з метою ознайомлення. Не займайтеся самолікуванням. При перших ознаках захворювання зверніться до лікаря.

Адреса редакції: 119270, г. Москва, 3-тя Фрунзенська вул., 26

Джерело: Інфаркт міокарда — симптоми, лікування, наслідки та профілактика

Також ви можете прочитати