Надання невідкладної допомоги при порушенні ритму серця (аритмії)

17.11.2017

Надання невідкладної допомоги при порушенні ритму серця (аритмії)

Надання невідкладної допомоги при пароксизмальної надшлуночкової тахікардії можна почати зі спроби рефлекторного впливу на блукаючий нерв. Проводять тиск на правий каротидний синус або натиснення на очні яблука протягом 5-10 хв (хворий при цьому повинен лежати). Крім того, можна рекомендувати хворому зробити глибокий вдих, а потім сильно напружитися з закритим ротом і затиснутим носом або ж викликати блювоту. При відсутності ефекту від рефлекторного впливу внутрішньовенно вводять (в разі відсутності протипоказань) серцеві глікозиди. При відсутності ефекту від застосування глікозидів вводять внутрішньовенно повільно (краще крапельно в 5% розчині глюкози) від 2 до 10 мл 10% розчину новокаїнаміду або внутрішньовенно повільно вводять 5-10 мл 1% розчину лідокаїну, а потім, якщо напад не купировался, вводять крапельно ще 20-30 мл його в 5% розчині глюкози або у фізіологічному розчині хлориду натрію. Новокаинамид може викликати зниження артеріального тиску, в зв’язку з чим необхідно мати готовий до введення 1% розчин мезатону. Купіруванню нападу може сприяти прийом всередину 60-100 мл 10% розчину хлориду калію.

До рефлекторному впливу у хворих з шлуночкової формою пароксизмальної тахікардії вдаватися не слід, так як воно неефективно у цієї групи хворих. При пароксизмальної шлуночкової тахікардії не показано також введення серцевих глікозидів через небезпеку виникнення фібриляції шлуночків; невідкладну терапію необхідно починати з введення новокаїнаміду або лідокаїну. При відсутності цих препаратів слід дати всередину хлорид калію.

При відсутності ефекту від застосування перелічених вище терапевтичних заходів і засобів доцільно звернутися до електроімпульсної терапії (дефібриляції).

При пароксизмальній формі миготливої ​​аритмії звичайно не потрібно термінового відновлення нормального ритму. Лише при інфаркті міокарда, коли виникла миготлива аритмія супроводжується ознаками серцевої недостатності, рекомендується електроімпульсна терапія (дефібриляція). В інших випадках при наданні швидкої та невідкладної допомоги проводять терапію серцевим іглікозідамі (строфантин, корглікон) або новокаїн-амідом. Новокаинамид не слід вводити при вираженій серцевій недостатності і серцеву блокаду. Лідокаїн в цих випадках неефективний.

Надання невідкладної допомоги при порушенні ритму серця (аритмії)Надання невідкладної допомоги при порушенні ритму серця (аритмії)

При нападі Адамса — Стокса — Морганьї екстрену допомогу у важких випадках починають з непрямого масажу серця, штучного дихання рот в рот. Підшкірно або внутрішньом’язово вводять 0,5-1 мл 0,1% розчину атропіну. При відсутності ефекту слід ввести підшкірно 0,5 мл 0,1% розчину адреналіну або 1 мл 5% розчину ефедрину. Якщо ефекту не наступає, можна ввести 1-2 мл (до 5 мл) 0,02% розчину ізупрела підшкірно. Рекомендується одночасно з введенням одного з перерахованих препаратів внутрішньовенно повільно ввести 60-90 мг преднізолону. У важких випадках, коли застосовується лікування не дає результату, при наявності апаратури і досвіду можна проводити електростимуляцію.

Госпіталізацію при пароксизмальній тахікардії і пароксизмальної тахіаритмії виробляють в разі відсутності ефекту від заходів невідкладної допомоги. При нападі Адамса — Стокса — Морганьї хворого госпіталізують незалежно від ефективності заходів невідкладної допомоги (для уточнення діагнозу). Госпіталізувати слід також хворих з пароксизмальними аритміями при наявності підозри на інфаркт міокарда, який призвів до розвитку цієї аритмії, а також при наявності у хворих з аритмією ознак лівошлуночкової недостатності (задишка, застійні хрипи в легенях).

"Надання невідкладної допомоги при порушенні ритму серця (аритмії)" стаття з розділу Діагностика

Джерело: Надання невідкладної допомоги при порушенні ритму серця (аритмії)

Також ви можете прочитати