Профілактичні основи вирішення сучасних проблем кардіології

17.11.2017

Профілактичні основи вирішення сучасних проблем кардіології

Результати наукових досліджень в області профілактики серцево-судинних захворювань (ПС) продемонстрували високу ефективність всеосяжних програм боротьби з ними.

• у осіб, які відмовилися від куріння, менший ризик розвитку ССЗ, ніж у тих, у кого ця звичка зберігається;

• зниження рівня ХС в крові сприяє зменшенню захворюваності та смертності внаслідок ІХС; є дані про позитивний вплив зниження ХС на загальну смертність хворих;

• чим ефективніше зниження підвищеного артеріального тиску, тим менше ризик розвитку ІМ і мозкового інсульту.

Переконливим прикладом цього є проект «Північна Карелія» в Фінляндії: зниження на 82% смертності від ІХС серед чоловічого населення працездатного віку протягом 30 років в значній мірі обумовлено зменшенням рівнів трьох факторів ризику: високого артеріального тиску, високого вмісту холестерину в крові і куріння. Крім того, смертність від раку легенів знизилася на 60%.

Аналогічним чином в Литві за рахунок зниження рівнів АТ, ХС, ІМТ і частоти куріння зменшилася смертність загальна і від ІХС за 10-річний період. Ефективні заходи по боротьбі з факторами ризику можуть сприяти зниженню частоти виникнення ІХС до 86%.

В умовах сучасної соціально-економічної ситуації в країні стає незатребуваним головний напрямок охорони здоров’я — профілактичний, розвиток якого є пріоритетним в більшості цивілізованих країн. Успішному розвитку профілактики перешкоджає нерозуміння політиками, урядом, організаторами охорони здоров’я, громадськими та науковими діячами того, що соціально-економічної вигоди, збільшення кількості років здорового життя і продуктивності працюючого населення можна досягти, вкладаючи ресурси в профілактику захворювань і програми зміцнення здоров’я.

На заваді стають також і традиційні пріоритети охорони здоров’я — лікувальна допомога, а також невіра в те, що профілактика може бути ефективною. Все ще піддається сумніву теорія поведінкових факторів ризику в розвитку ССЗ, ігнорується роль таких факторів ризику, як куріння, нездорове харчування, недостатня фізична активність. Однією з причин такого нерозуміння є те, що користь від профілактики хвороб системи кровообігу (ХСК) буде очевидна через багато років після прийняття сьогодні політичних рішень.

Нам необхідно не тільки повернутися до проголошеного в минулому профілактичному напрямку охорони здоров’я, а й шукати нові активні форми розвитку профілактики ССЗ і їх ускладнень. Тільки заходи, спрямовані на збереження і зміцнення здоров’я, тобто профілактичні заходи, можуть змінити несприятливу демографічну ситуацію в країні.

Профілактичні втручання традиційно поділяють на первинні та вторинні, але за змістом вони часто збігаються. Проведення первинної профілактики базується на концепції факторів ризику захворювань.

Оцінюючи їх наявність і рівень у пацієнта, можна визначити ступінь ризику розвитку захворювання за спеціальними алгоритмами або таблицями.

Профілактика в наш час трактується тільки як індивідуальний підхід, який проявляється, в кращому випадку, в радах щодо здорового способу життя, а частіше — в призначенні лікарями лікарських засобів. Немедикаментозні методи і популяційна профілактика практично не використовуються.

Досвід показує, що для досягнення ефекту необхідні популяційні підходи, які не тільки змінюють поведінку населення, а й формують здорову соціальне середовище. Зниження частоти виникнення ССЗ можливо шляхом здійснення, з одного боку, стратегій, які заохочують здоровий спосіб життя і створюють сприятливі для здоров’я умови середовища на рівні всього населення, а з іншого — стратегій, спрямованих на зниження ризику за рахунок профілактичних заходів на індивідуальному рівні, для категорій підвищеного ризику.

Слід пам’ятати, що профілактичні втручання повинні бути не епізодичними, а тривалими.

Населення є об’єктом профілактичної роботи і одночасно суб’єктом, який в ній бере участь. Ось чому особливо важливо освіту населення, що сприяє формуванню потреби в здоровому способі життя.

Для поліпшення роботи структур охорони здоров’я в області профілактики і зміцнення здоров’я необхідна також перебудова системи освіти медичних працівників, а саме, навчання їх принципам профілактики, збереження і зміцнення здоров’я.

Один з провідних компонентів профілактичної роботи — дільничний або сімейний лікар.

Первинні структури охорони здоров’я мають унікальні можливості для оцінки ризику і контролю за ним. Працюючий в них персонал повинен активно залучатися до профілактики ССЗ: виявлення індивідуальних чинників ризику, надання рекомендацій по їх корекції, а при необхідності — і лікуванню.

Система стратегічних цілей і принципів в області БСК серед негативних факторів, пов’язаних зі способом життя, виділяє куріння, нездорове харчування, недостатню фізичну активність і зловживання алкоголем. Їх корекція буде сприяти зниженню індивідуального ризику за рахунок впливу на такі біологічні фактори, як надлишкова маса тіла, артеріальна гіпертензія, порушення жирового і вуглеводного обміну.

Фактори ризику розвитку ССЗ безпосередньо пов’язані з соціальними, економічними та екологічними детермінантами здоров’я. До них відносять освіту, наявність і доступність здорової їжі, психосоціальний стрес, доступність послуг охорони здоров’я та інфраструктур, які підтримують здоровий спосіб життя.

Профілактика не повинна фокусуватися лише на одному факторі ризику. Багатофакторний підхід як до оцінки ризику, так і до його зниження буде більш ефективним, ніж вибіркове увагу до осіб з високими показниками будь-якого з цих факторів ризику.

З точки зору профілактичних заходів, медичні працівники первинних структур охорони здоров’я можуть об’єднувати пацієнтів в групи наступним чином:

• група особливої ​​уваги — особи з клінічними проявами ССЗ; вони потребують індивідуального спостереженні, регулярних обстеженнях, рекомендації щодо оздоровлення способу життя та медикаментозного лікування;

• група підвищеної уваги — особи з кількома факторами ризику без клінічних ознак ССЗ, що мають високий сумарний ризик (понад 10% в найближчі 10 років — SCORE). Вони потребують рекомендацій по корекції виявлених факторів ризику.

Далеко не завжди можна провести чітку грань між лікуванням і профілактикою. Під лікуванням, перш за все, розуміють заходи, спрямовані на корекцію вже виниклих в організмі змін, а під профілактикою — заходи, спрямовані на попередження їх виникнення.

Працівники первинних структур охорони здоров’я зобов’язані підвищувати рівень знань пацієнтів про здоров’я, фактори ризику, можливості їх корекції шляхом зміни звичок і поведінки. Необхідно давати практичні індивідуальні поради відповідно до рівня ризику у конкретного об’єкта або його життя. Всі рекомендації щодо способу життя і здоров’я повинні мати характер рад, а не наказів.

Масове санітарна освіта та стратегія високого ризику — два взаємопідсилюючих і доповнюють один одного основні підходи до здійснення профілактичних заходів.

Багато що в профілактичній роботі залежить від відповідного законодавства та адміністративних постанов. Законодавче, адміністративне, правове регулювання можливі не тільки на національному рівні, а й в регіонах. Правове регулювання розвитку профілактичних програм має сприяти збільшенню кількості фінансових джерел і ресурсів для їх виконання.

Профілактичні програми не можна ні починати, ні впроваджувати, ні оцінювати без моніторування показників епідеміологічної ситуації. Такі показники здоров’я населення, як захворюваність, смертність, частота і рівень факторів ризику потребують відстеження та оцінки. Моніторування процесів і показників здоров’я дозволяє, перш за все, інформувати політиків і громадськість про тенденції змін цих показників та економічної ефективності додаються зусиль. Тенденції показників здоров’я населення практично точно відображають рівень економічного розвитку та добробуту країни. Здоров’я населення, з одного боку, чутливо до впливу профілактичних заходів, а з іншого — інертно за своєю природою. Розрив між початком проведення превентивних заходів і їх результатом може бути значним, досягаючи десятка років. Не слід очікувати швидкого перелому в ході розвитку несприятливих тенденцій.

Рекомендації з профілактики порівняно прості, але добитися їх реалізації досить важко.

Кінцева мета профілактики полягає в усуненні або хоча б зменшення впливу на окремих людей і суспільство в цілому відомих причин, яких можна уникнути, а значить, попередженні виникнення захворювання (первинна профілактика). Ще одна мета полягає в сприятливому зміні перебігу захворювання завдяки його виявлення та лікування на ранніх, доклінічних стадіях.

І.М. Горбась, І.П. Смирнова "Профілактичні основи вирішення сучасних проблем кардіології"

  • Профілактичні основи вирішення сучасних проблем кардіології
  • Профілактичні основи вирішення сучасних проблем кардіології
  • Профілактичні основи вирішення сучасних проблем кардіології
  • Профілактичні основи вирішення сучасних проблем кардіології
  • Профілактичні основи вирішення сучасних проблем кардіології
  • Профілактичні основи вирішення сучасних проблем кардіології
  • Профілактичні основи вирішення сучасних проблем кардіології

З усіх хірургічних інструментів можна скласти набори, які дозволять виконувати типові хірургічні. На інструментальному столику операційної сестри повинні знаходиться "сполучні інструменти" — тобто ті, якими працює тільки операційна сестра: ножиці, пінцет анатомічний малі.

Для безпомилкової інтерпретації змін при аналізі ЕКГ необхідно дотримуватися наведеної нижче схеми її розшифровки.

Для зручності опису особливостей рельєфу або локалізації патологічних процесів умовно розрізняють 5 поверхонь коронки зуба.

Профілактичні основи вирішення сучасних проблем кардіології

  • Профілактичні основи вирішення сучасних проблем кардіології

Відео про курортному готелі Danubius Health Spa Resort Aqua, Угорщина

  • Профілактичні основи вирішення сучасних проблем кардіології

  • Профілактичні основи вирішення сучасних проблем кардіології
  • Профілактичні основи вирішення сучасних проблем кардіології
    • Профілактичні основи вирішення сучасних проблем кардіології

  • Профілактичні основи вирішення сучасних проблем кардіології
  • Профілактичні основи вирішення сучасних проблем кардіології
  • Діагностує і призначає лікування тільки лікар при очній консультації.

    Науково-медичні новини про лікування і профілактики хвороб дорослих і дітей.

    Зарубіжні клініки, госпіталі та курорти — обстеження та реабілітація за кордоном.

    При використанні матеріалів сайту, активне посилання обов’язкове.

    Джерело: Профілактичні основи вирішення сучасних проблем кардіології

    Також ви можете прочитати